бучення
Смотреть что такое "бучення" в других словарях:
бучення — 1 іменник середнього роду від: бутити бучення 2 іменник середнього роду від: бучити … Орфографічний словник української мови
бучильний — I а, е, тех. Признач. для бучення I. II а, е, тех. Признач. для бучення II … Український тлумачний словник
бучильник — а, ч., тех. Апарат для бучення (див. бучення II). Дезінфекційний бучильник … Український тлумачний словник
